Я когда-то в глубокой молодости работала на радио, читала блоки новостей, было всего пару информационных агентств, и они рассылали новости по факсу на русском языке. Мову я знала настолько, что мне было влом переводить эти новости до эфира и я их переводила прямо в прямом эфире, держа в руках факсовый листок.
Як цікава-та.))))
Як жа гэтае "ж-ж-ж" неспраста (с)...
Самое очевидное, то, что никак не хотят признать все, кто вроде за мову,- этой самой мовы нет у них в душе. То, что сейчас искусственно пару человек попытается написать пару постов на мове и, возможно, ради прикола произнести пару слов в реальной жизни, это всё фигня. Этот запал пройдёт даже не разгоревшись.
Дарма вы так. Вы ж не ведаеце, што ў іншых душах.
Многія спрабуюць напісаць і сказаць мажліва ўпершыню за апошнія 20 гадоў свайго жыцця.
Гэта цяжка, не? Ці такі запраста?
Гэта як пол змяніць, прыкладам. Ну, на выпадак, калі ў душы ўсё ж штосьці ёсць, я маю на ўвазе.
Па артыкуле. З дзяўчынай амаль цалкам згодная па тэксце. Бо гэта праўда. Ва многім. Толькі ў высновах і дзеяннях, да якіх яна ў выніку прыйшла, не згодная.
І так, мажліва, каб я не пазнаёмілася з людзьмі, якія белмоўныя ў жыцці, а не на радыё, у якіх па-беларуску гавораць 3-гадовыя дзеці, калі б мне не пашчасціла пакамунікаваць у абсалютна дамашняй шэраговай абстаноўцы з тым жа Л.Вольскім, ягонай жонкай, іншымі людзьмі, якія гавораць па-беларуску менавіта ў жыцці так, што сэрца знутры пераварочваецца, можа б я і была з вамі згодная тут:
никак не хотят признать все, кто вроде за мову,- этой самой мовы нет у них в душе.
А так...я б была асцярожнейшай усё ж з падобнай катэгарычнасцю. І па сабе аба ўсіх высноў не рабіла.
п.с. Што да маршрутак. Я і ў Менску тупа назву прыпынку, дзе выйсці трэба, называю. Гэта нават таму, хто не бельмеса ў беларускай, ясна. І яшчэ ні разу мой прыпынак не праехалі, не спыніўшыся. Так што часта выйсці можна знайсці пры жыданні і без пераходаў на рускую.