Жаль.
"Ок, хай яго няма" было пасля гэтага.Так же как и общение на форуме может быть не удовольствием, а эмоциональной вовлеченностью, что в конечном итоге, как правило, удовольствия не приносит.
То бок у выпадках, калі яго няма, чаму мы тут?
Пра ўвогуле няма, ніколі і ні за што я таксама не пісала. Так што... Не шкадуй.) А то я ў гэтым месцы хвалююся.
Я паспрабую растлумачыць, чаму непаслядоўнасці не бачу я. Я раблю з дзецьмі, што лічу правільным пакуль, бо пакуль яны маленькія і я за іх цалкам адказная. Я не магу адказваць за іх пры тым, што вырашаюць яны, а не я. У выпадку пра тост, мы кажам ужо пра пакаленне цалкам. Пра дарослае самастойнае пакаленне, якое будзе пасля нас. І ім самім вырашаць, што для іх зразумела, звыкла і жыва. Ім. Не нам. Неяк так.)Несмотря на это ты, как и все родители, делаешь со своими детьми то, что считаешь для них лучше ты. Делать можно, а поднимать тост не стоит) интересная непоследовательность, но не удивляет
Ну і так...сумневы і перажыванні мае якраз ад таго, што мне трэба вытрымаць гэту грань паміж сваім разуменнем, што для маіх дзяцей лепей, і тым, што для іх лепей насамрэч.)
так, прабачце.поэтому было бы здорово, если бы разговоры об удовольствии/неудовольствии приводились не на моем примере
Мне проста не прымерылася на сябе.) Таму і выклікала пытанні.)
Последнее редактирование: